- плодючий
- —————————————————————————————плодю́чийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
плодючий — а, е. 1) Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей). || Який дає багато плодів; урожайний. 2) Здатний давати й живити багату рослинність; родючий. || Який має такий ґрунт (про місцевість, край і т. ін.) … Український тлумачний словник
плодючість — чості, ж. Властивість за знач. плодючий … Український тлумачний словник
плідний — I (який дає / здатний давати багато плодів / численне потомство; здатний створювати щось у великій кількості), плодовитий, плодючий, сіменястий II ▶ див. дійовий, родючий 1) … Словник синонімів української мови
родючий — 1) (про землю, ґрунт), у[в]рожайний, плідний, плодючий, плодовитий, дорідний; ядерний, жирний, ситий, ситний, масний, тучний, тлустий (з великим умістом поживних речовин) 2) див. урожайний 1) … Словник синонімів української мови